Українська правда
Всім зрозуміло, що діючу Конституцію необхідно змінювати, оскільки вона провокує постійний конфлікт між президентом та главою уряду, а отже обумовлює постійну політичну кризу в державі.

Однак, президент України запізнився мінімум на чотири роки із своєю конституційною ініціативою. Проблеми з Основним законом стали зрозумілими ще тоді. Проте, до цього часу глава держави займав здебільшого пасивну позицію у конституційному питанні. Конституційна комісія при президентові України, створена у минулому році, далі декількох засідань так і не продвинулася.

В Україні вже стало недоброю політичною традицією – президент наприкінці свого строку повноважень із мінімальною суспільною підтримкою (як було із Леонідом Кучмою) ініціює конституційні зміни.

В сучасних умовах, ініціатива глави держави із рейтингом 3-4% приречена на поразку. Ключ до конституційних змін зараз знаходиться в руках двох найбільших фракцій – ПР та БЮТ.
Однак, після останніх заяв Віктора Януковича стало зрозуміло – "регіонали" відклали у довгу шухляду конституційні питання та орієнтуються на дострокові президентські та парламентські вибори і організацію масових акцій протесту.

Окрема тема – це тема двопалатності. Утворення двопалатного парламенту лише ускладнить систему державного управління, процедуру ухвалення законів, призведе до створення нових конфліктів між Сенатом та Палатою депутатів, Сенатом та президентом, Сенатом та урядом.

Нижче наведемо попередній аналіз статей президентського проекту Конституції, що сприймаються неоднозначно або викликають сумнів з політичної чи правової точки зору.

1. Президентський проект вводить чомусь додаткові обмеження для висування на будь-яких виборах, наприклад, для військовослужбовців, прокурорів тощо.

Стаття 77. Не можуть балотуватися громадяни України, які під час виборів є військовослужбовцями, обіймають посади судді, прокурора, слідчого, Уповноваженого Національних Зборів України з прав людини, Голови, члена Рахункової палати, Голови, іншого члена Центральної виборчої комісії України, члена Вищої ради юстиції України, інші визначені законом державні посади.

2. Здається, що Віктор Ющенко готує для себе запасний майданчик, у випадку програшу (а він є неминучим, якщо вибори будуть чесними та демократичними) на наступних президентських перегонах. У проекті передбачено, що до складу Сенату (верхньої палати) довічно входять колишні президенти.

До речі Віктор Ющенко може розіграти операцію "Наступник", а сам обратися Головою Сенату.

Стаття 86. До загального складу Сенату входять також сенатори, якими довічно стають після закінчення повноважень Президенти України за їх згодою, крім тих, яких було усунено з поста в порядку імпічменту.

3. Значно ускладнюється законодавчий процес в державі, оскільки закони будуть розглядатися як нижньою, так і верхньою палатою парламенту. Водночас, за президентом залишається право вето. А в умовах кризи потрібно приймати оперативні рішення.

Стаття 107. Законопроекти вносяться для розгляду до Палати депутатів... Закон, прийнятий Палатою депутатів, протягом п'яти днів передається Головою Палати депутатів до Сенату.

Сенат після отримання закону протягом п'ятнадцяти днів сесії схвалює закон або відхиляє його. Якщо Сенат протягом встановленого строку не ухвалить рішення, закон вважається схваленим Сенатом.

Стаття 108. Закон, схвалений Сенатом або прийнятий повторно Палатою депутатів, Голова Палати депутатів невідкладно підписує і направляє Президентові України.

Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує закон або застосовує щодо нього право вето, повертаючи закон зі своїми пропозиціями до Палати депутатів для нового розгляду.

4. Президент отримує право на свій власний розсуд (правда після проведення відповідних консультацій – це єдина передумова) розпустити Палату представників (стаття 103 проекту).

Таке його право є політичним, а не залежить від якихось правових обставин - як є, наприклад, за діючою Конституцією: несформування коаліції, несформування уряду тощо.

В умовах відсутності належної політичної культури це може призвести до посилення авторитарних тенденцій в країні.

Також в проекті передбачений обов'язок президента (стаття 128) розпустити Палату представників у випадку, коли вона не змогла сформувати уряд (з чим в принципі можна погодитися).

Стаття 103. Палата депутатів може бути розпущена Президентом України.

Для ухвалення рішення про розпуск Палати депутатів Президент України оголошує консультації з головами обох палат Національних Зборів України, Прем'єр-міністром України та головами фракцій у Палаті депутатів.

Стаття 128. Для сформування персонального складу Кабінету Міністрів України Президент України доручає кандидату на посаду Прем'єр-міністра України, уповноваженому політичною партією, яка за підсумками виборів до Палати депутатів отримала найбільшу кількість депутатських мандатів, сформувати та внести у двадцятиденний строк на розгляд Палати депутатів пропозиції щодо персонального складу Кабінету Міністрів України разом із Програмою діяльності Кабінету Міністрів України.

Палата депутатів протягом десяти днів після внесення пропозицій щодо персонального складу Кабінету Міністрів України та Програми діяльності Кабінету Міністрів України ухвалює рішення про затвердження персонального складу Кабінету Міністрів України та Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Якщо в установлений строк Палата депутатів не затвердила персональний склад Кабінету Міністрів України і Програму діяльності Кабінету Міністрів України, Президент України протягом трьох днів доручає сформувати та внести у двадцятиденний строк на розгляд Палати депутатів пропозиції щодо персонального складу Кабінету Міністрів України разом із Програмою діяльності Кабінету Міністрів України кандидатові на посаду Прем'єр-міністра України, уповноваженому політичною партією, яка за підсумками виборів до Палати депутатів отримала другу за чисельністю кількість депутатських мандатів.

У разі якщо протягом десяти днів після внесення відповідно до частини третьої цієї статті пропозицій Палата депутатів не затвердила персональний склад Кабінету Міністрів України і Програму діяльності Кабінету Міністрів України, Президент України визначає кандидата на посаду Прем'єр-міністра України, якому доручає у тридцятиденний строк внести до Палати депутатів пропозиції щодо персонального складу Кабінету Міністрів України та Програму діяльності Кабінету Міністрів України.

У разі якщо у десятиденний строк після внесення відповідно до частини четвертої цієї статті пропозицій Палата депутатів не затвердила персональний склад Кабінету Міністрів України і Програму діяльності Кабінету Міністрів України, Президент України розпускає Палату депутатів і призначає позачергові вибори народних депутатів.

5. Проект Конституції залишає дуалізм владних повноважень Президента та Кабінету Міністрів України у сфері зовнішньої політики, оборони та національної безпеки.

Стаття 118. Президент України:

1) здійснює керівництво у сферах зовнішньополітичної діяльності, оборони і безпеки держави;

2) ухвалює рішення про визнання іноземних держав; укладає міжнародні договори України, уповноважує на укладення міжнародних договорів від імені України;

10) скасовує акти Кабінету Міністрів України з питань зовнішньополітичної діяльності, оборони і безпеки держави після консультацій з Прем'єр-міністром України;

Стаття 126...Кабінет Міністрів України забезпечує та є відповідальним за здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави на виконання Конституції України та законів, указів Президента України.

6. Зберігається серйозна роль Ради національної безпеки і оборони України в системі органів державної влади. Фактично за РНБОУ залишається роль "другого" уряду у сферах зовнішньополітичної діяльності, оборони і безпеки держави.

Стаття 120... Рада національної безпеки України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сферах зовнішньополітичної діяльності, оборони і безпеки держави.

7. Порівняно з діючою Конституцією України, ускладнюється процедура імпічменту, оскільки в цей процес вводиться додатковий суб'єкт – Сенат, що взагалі робить цю процедуру малореальною.

Стаття 124. Президент України може бути усунений з поста в порядку імпічменту у разі вчинення ним умисного злочину.

Розгляд питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від загального складу Палати депутатів.

Для проведення розслідування Палата депутатів створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.

Висновки і пропозиції спеціальної тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Палати депутатів у двомісячний строк від дня створення спеціальної тимчасової слідчої комісії.

За наявності підстав Палата депутатів не менш як двома третинами від загального складу ухвалює рішення про звинувачення Президента України.

Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ухвалюється Сенатом у місячний строк від дня ухвалення рішення про звинувачення Президента України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо додержання встановленої цією статтею процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ухвалюється Сенатом не менш як двома третинами від його загального складу.

Ігор Жданов