Куда Сайдик заведет Донбасс?

Источник

Я с самого начала говорил, что альтернатива Минска есть

Вчора стали відомі деякі подробиці нового «мирного плану» по Донбасу. Його автор – спеціальний представник чинного голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронній контактній групі Мартін Сайдік. У грудні з цим планом вже ознайомились представники України, Німеччини, Франції та Росії.

Поява нового мирного плану означає лише одне – Мінські домовленості, яким у вересні виповнилося чотири роки, не працюють. І чим далі, тим менше буде довіри до тих, хто цей процес «народив», супроводжував і вважав безальтернативним.

І Мінськ-1, і Мінськ-2 від самого початку треба було розцінювати як паузу, необхідну для того, щоб зібратися з силами, сформувати модель оборони і почати ефективно себе захищати. Протягом дії домовленостей – тобто до 1 січня 2016 року, стало очевидно: виконати прописані в протоколах кроки неможливо.

На жаль, саме з січня 2016 року всі учасники Нормандського формату були зайняті своїми внутрішніми політичними справами. Відтак, не бачили чи не хотіли бачити помилки і протиріччя Мінського процесу, які не дають можливості його реалізувати.

Чому це оголошується під час виборчих перегонів?
Я від самого початку казав, що альтернатива Мінську є.

Міжнародні інституції нарешті визнали юридичну нікчемність та неможливість реалізації домовленостей в рамках Тристоронньої контактної групи. Мінські домовленості ніхто не підписував, їх не ратифікували парламенти, під них не виділялись ресурси. Тому невипадково у пропозиціях спецпредставника голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактній групі Мартіна Сайдіка йдеться про необхідність формалізації домовленостей аж до створення Агентства по відбудові Донбасу.

Що є позитивного в новому «мирному плані». Насамперед, прописано роль ООН як лідера цього процесу та залучено до роботи спецпредставника цієї організації. Добре, що передбачено комбіновану (військову та поліцейську) силову складову спільної місії ООН та ОБСЄ.

Але у цього мирного плану є і недолік – ставка на вибори. Присутність регулярних військ на Донбасі робить неможливим початок політичного процесу. Всі знають, що цього не можна робити, поки не вирішені всі безпекові питання.

Це не перший і, сподіваюсь, не останній проект, над яким велась робота. Окремі заяви щодо зміни формату та залучення ООН звучали й раніше. В той же час нас весь час переконували, що альтернативи Мінську немає. І тут раптом проект Сайдіка. Чому це оголошується під час виборчих перегонів? Чи це було прохання до кандидатів в президенти – дати відповіді та взяти на себе зобов’язання? Чи може запропонований мирний план – це альтернативна відповідь Росії, яка планує втручатися у виборчий процес? В ОБСЄ працюють досвідчені люди, які попри всі свої інтереси, прекрасно розуміють що, кому і навіщо кажуть.

Відтак однозначно добрим є те, що міжнародні інституції визнали неможливість реалізації мінських домовленостей і запропонували новий формат. І водночас очевидно: цей документ потребує серйозного доопрацювання.

Роман Бессмертный
Экс-представитель Украины в Трехсторонней контактной группе в Минске, бывший посол Украины в Беларуси