Українська правда
У процесі формування української політичної нації, зорієнтованої на демократичні цінності, принцип верховенства права, особливе місце має займати питання забезпечення мовних, культурних, освітніх прав національних меншин та етнічних спільнот.

Неможливо уявити цей поступ без усвідомлення того, що етнічні росіяни представляють не просто значну частку громадян України, але й спільно з українцями та представниками інших національних меншин, етнічних груп формують нову модерну українську спільноту.

Загалом, серед переліку найгостріших проблем, які потребують невідкладного вирішення, мовна проблематика зайняла "золоту середину". Серед невідкладних питань цю проблему відзначили в цілому по Україні 14,3% громадян. На Сході України – у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській областях ці проблеми невідкладними вважає тільки кожний восьмий опитаний, або 13,1%.

За даними соціологічних опитувань, проведених американськими, українськими та російськими фахівцями у трьох містах України (Львові, Києві, Сімферополі), 54% опитаних росіян у Львові і 65% у Києві згодні з тим, щоб їхні діти навчалися в українських школах, і майже всі росіяни у Львові й Києві (відповідно 96 і 91%) визнають, що їхні діти повинні вільно володіти українською мовою.

Інші опитування Центру Разумкова у жовтні-листопаді 2008 року в Криму демонструють, що попри досить критичні оцінки задоволеності потреб в отриманні освіти та інформації рідною мовою, проблеми мови та культури не є першочерговими. Так, неможливість навчатися рідною мовою є актуальним для 16,6% росіян, відсутність можливостей для розвитку національної культури – 6,9%.

Як забезпечити мовно-культурні права етнічних росіян?

Статистичні дані у сфері ЗМІ характеризують мовну ситуацію доволі комплексно. Станом на 2007 рік українською мовою в Україні зареєстровано 4 348 друкованих ЗМІ, російською – 2 772; українською та іншими мовами – 3 530 назв газет та журналів, тоді як російською та іншими мовами 3 594.

За даними Книжкової палати України у 2008 році річний тираж книг та брошур складав українською мовою 32 606 тисяч примірників, або 56%, а російською — 22 535 тисячі, або 38,7%. Що ж стосується газет, то у 2008 році із загального тиражу 3 966 113 тисяч примірників, російськомовні становили 2 647 385 тисяч, або 66,7 %, українською мовою вийшло 1 141 877 тисяч примірників, що становить 28,7%.

У більшості регіонів України бібліотечний фонд російською мовою складає понад 50% від загальної кількості. Значно вищими є показники в Криму – 87,1% та у Севастополі - 96,4%.

В той же час мовна ситуація в галузі ЗМІ та кінопрокату є достатньо загрозливою для розвою української мови.

Дискусії, зокрема, виникли стосовно дублювання російських фільмів українською, що впроваджуються в Україні на рівні нормативних актів. Так дані соціологічного опитування КМІС за 2008 рік показують, що більше половини населення України (65%) взагалі не вважають за необхідне перекладати російські фільми, приблизно 17% громадян України вважають, що російські фільми повинні йти з українськими титрами; лише 15% опитаних вважають, що російськомовні фільми повинні дублюватися, тобто глядачі мають чути лише українську мову. В той же час таке дослідження демонструє загальне ставлення до відповідного питання.

В Україні розгалужена державна мережа загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання.

Серед державних загальноосвітніх шкіл, що діють в Україні у 2008-2009 навчальному році, 1 199 – з російською мовою навчання, а 1 628 – двомовні: з українською і російською мовами навчання.

Загальноосвітні навчальні заклади з російською мовою навчання в 2008/2009 навчальному році становлять – 5,6% від загальної чисельності. За даними Інституту інноваційних технологій Міністерства освіти і науки України у 2008—2009 навчальному році загалом у загальноосвітніх закладах України російською мовою навчаються 779 423 учні. Крім того, російську мову як предмет вивчають 1 292 518 учнів, факультативно або в гуртках – ще 165 544 учні.

В основній та старшій школі учні загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою можуть складати державну підсумкову атестацію з російської мови та літератури за вибором.

Підготовка фахівців з російської мови та літератури здійснюється у31 вищому навчальному закладі України, зокрема: у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Ужгородському національному університеті, Національному університеті "Острозька академія" та інших ВНЗ.

Культурно-мистецькі потреби етнічних росіян задовольняють державні театри російської драми, які функціонують у містах України. Російськомовний репертуар мають 90 театральних студій та три лялькові театри. Ще 25 театральних студій дають вистави двома мовами - українською та російською.

Так, станом на 2008 рік у театрах Львівського відділення в репертуарі театрів 38% від всього репертуару складали твори західноєвропейської драматургії та 41,8% української, інше – російська; у театрах Донецького регіону постановок західноєвропейської драми – 36,5%, російської – 28%, української – 20%; у театрах Харківського відділення – західноєвропейські п’єси займають 44,2%, російські – 37,5%, українські – 14%. У театрах Криму – 50% драматургії західноєвропейської, інша половина – російська з домішками української.

Етнокультурні інтереси російської національної меншини в Україні представляють майже 100 громадських об'єднань. Чотири з них мають статус всеукраїнських, зокрема Товариство російської культури "Русь", Національне культурно-просвітницьке товариство "Русское собрание", громадські організації "Російський рух України" і "Російська община України". Організаційну і матеріальну допомогу у проведенні численних заходів згаданих товариств надає Державний комітет України у справах національностей та релігій.

Таким чином, можемо зробити висновок, що мовно-культурні права етнічних росіян в Україні на сьогодні забезпечуються на рівні, відповідному українському законодавству, рівні, що демонструє система середньої та вищої освіти, можливості отримувати інформацію рідною мовою, відвідувати російськомовні культурні заклади.

Водночас, в окремих регіонах України є необхідність проведення аналізу відповідності наявних засобів забезпечення з прав етнічних росіян їх кількісному складу та артикульованим потребам.

Необхідно перевести "мовне питання" з простору гострих політичних баталій в площину виваженої суспільної дискусії та зваженої державної політики щодо забезпечення мовно-культурних прав національних меншин в цілому. Здійснити кроки задля забезпечення взаємної узгодженості законодавчих актів, що регулюють застосування мов у різних сферах на території України.

Визначити на законодавчому рівні поняття "мовна мен­шина", "мова національної меншини", "компактне проживання національної меншини", "регіональна мова", "національно-культурна автономія", "мова, якій загрожує зникнення" модернізувати вітчизняне законодавство відповідно до рекомендацій РЄ, ОБСЕ у дусі міжкультурного діалогу.

Людмила Мазука, кандидат історичних наук,
Юлія Тищенко, УНЦПД