.
Луганские новости
Луганские новости:
24.06.2009 08:53
Мова без табу?

Наша газетаМова без табу?
Наша мова — це не просто сполучення слів та фраз. Мова — це перш за все показник нашого рівню культури, чистоти та прозорості думок і намірів. Людина, яка добре обізнана на будь-якій темі, заздалегідь знає, як побудувати свої речення, які слова та словосполучення використати. Мова ж неосвіченої, грубої, нерозвиненої людини суттєво відрізняється — ми можемо почути безліч заплутаних думок, беззмістовних висловів, навіть нецензурну лексику.

Не будемо заперечувати той факт, що в нашому суспільстві існує дуже велика проблема щодо культури мовлення. Ми зустрічаємось з цим кожного дня. Коли заходиш до магазину і чекаєш в черзі, то просто «вуха в’януть» від спілкування молоді. Або коли вранці йдемо на роботу, до школи чи до університету. А особливо коли туди потрібно добиратися на маршрутному таксі. Це вже зовсім «весело». З самого ранку заряджаєшся такою енергією...

Одних це бентежить, а інших — ні, бо для них це просто спосіб життя. Мені було цікаво почути, як ставляться до ненормативної лексики люди віком від 20 до 30 років. Дмитро (20 років) назвав мат рідною мовою, двадцятитрьохрічний Сергій вважає, що використання матірних слів свідчить про скудний лексичний запас та обмеженість мовця, про бажання принизити співбесідника, а відповідно і себе. «Будь-хто має право висловлювати свої думки так, як забажає, лише щоб оточення до цього ставилось нормально», — вважає Світлана (29 років). Олена у свої 25 зрозуміла, що до матірних слів ставиться дуже негативно. Протилежною є думка двадцятичотирьохрічного Михайла, який ніяк не може втриматися вигукнути щось нецензурне, коли впаде або вдариться.

Таким чином, ми бачимо, що не наявність лайливих слів у лексиці і навіть не те, що їх іноді використовують, є головною проблемою. Лякає те, що їх починають впроваджувати в мову все частіше і не тільки, коли щось не виходить чи боляче. Бранню почали просто перекривати брак слів.
Але існують й інші настрої в суспільстві. Так, наприклад, однією з найскандальніших «матюкливих» українських письменниць є Ірена Карпа — філолог, дипломований спеціаліст із французької мови, автор п’яти книжок, журналіст і ведуча на телеканалі «MTV Ukraine». Вона провела творчий вечір «День мату» у донецькому клубі «Gung’ю’buzz». Про своє ставлення до нецензурної лексики та про те, чому вона вживає її у своїх текстах, Ірена заявила (не соромлячись «сильних висловів») так: «Це нормальний процес відображення стану мови на сьогоднішній день. Тобто в мене присутні русизми, матюки, багато якихось англійських цитат. Це те, як спілкуються люди мого кола, якісь банківські робітники, професори. Ми всі маємо розмовляти щиро, бо тільки так ми збережемо мову. У тому-то й справа, що мова жива, мова розвивається…»

Що стосується того, яким чином вживання матів впливає на мову та літературу, Ірена Карпа також має власну думку: «Цей процес уже пройшов у всяких франціях, америках. Слово «*****» у них ніхто не «запікує», коли його кажуть на церемонії MTV. А у нас так не скажеш — це скандал. Такі слова там вже асимілювалися, їх вводять у словники. І років за двадцять у нас так само буде, тобто не буде це вже таким страшним. Слова «курва» чи «дупа» зараз вживають навіть по телевізору, коли «South park» іде. І прогресивні викладачі, не ретрогради якісь, а просунуті люди, кажуть, що це такого типу жанр стьобу».
Я вважаю, що ця думка теж має право на своє існування. Деякі тенденції до цього можна спостерігати дуже наглядно й зараз. Наприклад, нещодавно в Києві відбулася презентація книги Лесі Ставицької «Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її похідних. Обсценізми, евфемізми, сексуалізми».

Але я хочу додати один факт, що великою мірою впливає на моє світосприйняття та на мою думку щодо розглянутої проблеми: наука довела, що від використання матів страждає здоров’я людини. Досліджуючи молекулу ДНК, учені довели, що вплив нецензурної лайки рівносильний радіаційному опроміненню людини у 10 — 40 тисяч рентген! Матерні слова викликають мутації, аналогічні впливам радіації. Московський науковий центр міністерства здоров’я Росії провів експеримент: вчені «лаяли» воду і поливали нею зерна пшениці — пшениця проросла лише на 49 відсотків. А ось пшениця, яку поливали водою, над якою читалися молитви, проросла на 96 відсотків! Це відомо й огородникам, й домогосподаркам: якщо лаятися на огород, урожай буде поганим. А якщо використовувати нецензурну лексику, коли замішуєш тісто — воно не підніметься!

Право вибору я залишаю за кожним з вас. Але будьмо людьми! Здоровими! Щасливими! Культурними!

Єлизавета ЧЕРВ’ЯК,
СНУ ім. Володимира Даля.

Комментарии
| 00:17 27.06.2009

Лиза - супер!
откуда ты взялась?