"ЛОДА"

Останнім часом в адресу діючого голови Луганської облдержадміністрації Геннадія Москаля йде багато нарікань від колишніх керівників області про те, що нібито за 4 місяці його управління регіоном допущено розвал економіки. Питання: як можна за цей короткий час розвалити таку могутню економіку, яка створювалася роками? Ситуація, що склалася, вимушує проаналізувати реальне положення справ по всіх основних галузях економіки та інших сферах життєзабезпечення.

САНІТАРНО-ЕПІДЕМІЧНИЙ СТАН

Господарсько-питне водопостачання населених місць
Особливу актуальність становить охорона джерел господарсько-питного водопостачання. На території області існує 20 ареалів стійкого забруднення водоносних горизонтів. На теперішній час склалась критична ситуація по забрудненню фенолами Володинського та Щедрищевського водозаборів. Забруднення підземних джерел водопостачання в значній мірі пов'язане з невизначенням у відповідності з нормативними актами та відсутністю зон санітарної охорони джерел водопостачання. В цілому 18,5% джерел водопостачання не мають зон санітарної охорони у відповідності з постановою Кабінету Міністрів №2024 від 19.12.1998 року.
Як і раніше, однією з основних проблем залишається подача води населенню за графіками або повне припинення її подачі на протязі доби і більше, в тому числі і внаслідок відключення споруд водопостачання від енергоспоживання. Особливо це має місце в містах півдня області, таких як Свердловськ, Антрацит, Красний Луч, Ровеньки та ін., що розташовані від основних джерел водопостачання на відстані кількох десятків кілометрів.
Вкрай несприятливе положення склалося в області із системами розподілу води. Фізичне та моральне старіння водогінних мереж значно випереджає темпи їхньої заміни і санації, що може призвести до катастрофічних наслідків. Уже зараз у населених пунктах області реєструється велика кількість проривів на водогінних мережах і число їх з кожним роком зростає. Це призводить до значних непродуктивних втрат питної води при її гострому дефіциті і є основною причиною мікробного забруднення.
Кризова ситуація склалася з водопостачанням сільських населених місць. З 321 сільського водопроводу централізованого господарсько-питного водопостачання області 67(20,8%) не відповідають вимогам діючих нормативних актів. Питома вага сільських водопроводів, на яких відсутні зони санітарної охорони становить в середньому по області 20,5%, а по Новопсковському району цей показник складає 56,5%, Міловському - 51,7%, Сватівському району - 42,9%, Попаснянському - 28,6%, Білокуракінському району - 23,0%. На 23 водопроводах Міловського (51,7%), Попаснянського (28,6%) та Троїцького районів (19,4%) відсутні установки для проведення знезаражування питної води. В цілому на сільських водопроводах практично відсутній виробничий лабораторний контроль за якістю питної води, що подається населенню.
Намітилася тенденція до зменшення кількості сільських водопроводів. Тільки за останній рік з різних причин було ліквідовано 27 сільських водопроводів, а всього протягом останніх років в районах області ліквідовано 44 водопроводи, що становить більш ніж 10,0%.
На сільських водопроводах практично не вживаються заходи по створенню спеціалізованих служби (бригад) по експлуатації сільських водопроводів. Відсутня необхідна техніка, фонд запасних частин, не вирішене питання фінансування цих заходів, не вирішуються питання впровадження виробничого лабораторного контроль якості питної води. Крім цього, мають місце часті перебої подачі води у зв'язку з раптовими відключеннями електроенергії.
В цілому з водопостачанням населених місць в області склалася ситуація яка може призвести до виникнення групових захворювань та спалахів серед населення гострих кишкових захворювань, вірусного гепатиту А через питну воду, що не відповідає вимогам санітарно - гігієнічних нормативів.
Бактеріальне та вірусне забруднення води у водорозподільних мережах міст внаслідок їхнього аварійного стану, подачі води за графіками та ексфільтрація стічних вод являлися причиною спалахів вірусного гепатиту А у м.Кіровськ в 1995 році (усього захворіло 379 людей, у тому числі 179 дітей), м.Свердловськ в 2002 році (число захворілих - 54, у т.ч. дітей - 21) і м. Суходольськ у 2003 році, де за період з 9.06 по 20.08 захворіло 782 людей, у т.ч. 244 дитини.
З метою поліпшення водопостачання населених місць проводиться робота з пошуку альтернативних джерел водопостачання, у якості яких розглядаються підземні води закритих шахт. Якість води закритих шахт характеризується нестабільністю та невідповідністю цілого ряду показників вимогам води держстандарту 2761-84, не визначені зони санітарної охорони цих вододжерел та заходи щодо їх охорони.
Санітарна очистка населених місць
Із року в рік незадовільним залишається санітарний стан території населених місць області. Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування не виконують надані їм повноваження, які передбачені ст.ст. 20,21 Закону України „Про відходи”, ст.22 Закону України „Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення” в частині створення необхідних умов для збору і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів господарчої діяльності у сфері поводження з відходами, запобігання виникненню несанкціонованих звалищ та їх ліквідації.
Матеріально-технічна база комунальних підприємств по збору та вивозу сміття в усіх містах та районах області недостатня. Фактична забезпеченість спец автотранспортом по області складає біля 57,0%, При цьому 38,2% відпрацювали свій ресурс. Забезпеченість контейнерами для тимчасового зберігання твердих побутових відходів складає 69,9%, з яких 31,3% потребують заміни. Полігони для захоронення твердих побутових відходів по обладнанню та експлуатації не відповідають чинним нормативним актам.
В населених місцях області відсутні генеральні схеми санітарної очистки, управлінням житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації не розроблені заходи по безпечному поводженню з твердими побутовими відходами відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року №265 „Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами”.
Умови виховання та навчання дітей та підлітків
Більшість показників здоров'я дітей області характеризується негативними тенденціями. В порівнянні з 1994 роком у 2004 році в 1,5 рази зросла загальна поширеність захворюваності дітей віком 0-14 років. В структурі захворюваності друге місце після патології органів дихання стали посідати хвороби органів травлення. Поширеність хвороб органів травлення збільшилась в 1,9 разів, майже в 6 разів - залізодефіцитними анеміями, в 2,7 рази - хвороб ендокринної системи, порушеннями харчування та обміну речовин, в 16,8 разів - новоутворень.
Зросла кількість по даним поглиблених медоглядів школярів зниження гостроти зору і порушень статури серед школярів в 3-4 рази вище, ніж у дітей дошкільного віку.
Одним із факторів, що впливають на стан здоров'я дитячого населення, в першу чергу, є несприятливі санітарно-гігієнічні умови утримання та експлуатації дитячих та підліткових закладів.
В погано пристосованих будівлях, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, станом на 01.01.06р. залишається 37 закладів (2004р. - 48, 2000р. - 85), у тому числі 5 дошкільних навчальних закладів (м.Ровеньки - 1, м.Стаханов - 1, Новопсковський район - 1, Станично-Луганський район - 2), 13 шкіл (м.Луганськ - 2, м.Ровеньки - 1, м.Стаханов - 1, Новоайдарський район - 1, Новопсковський район - 2, Сватівський район - 2, Станично-Луганський район - 3), 4 позашкільних заклади (м.Луганськ - 1, м.Антрацит - 1, Лутугинський район - 1, Новоайдарський район - 1 та інші об'єкти).
Темп старіння та амортизації будівель загальноосвітніх закладів випереджує темпи будівництва та реконструкції шкіл. За останні роки тільки в деяких закладах проведенні реконструкції або прибудови.
За останнє десятиріччя кількість дитячих навчальних установ зменшилась майже в 2 рази (1996р. було під держсанепіднаглядом 852 заклади, у 2005р. стало 451). Основна кількість дошкільних закладів була скорочена через їх закриття у зв'язку з економічною недоцільністю утримання їх при збільшенні вартості експлуатаційних витрат. При цьому, в основному, закриваються відомчі дошкільні установи, тільки частина їх передається в комунальну власність. Має місце значне зменшення кількості санаторних та компенсуючого типу дошкільних закладів та окремих санаторних груп для дошкільнят.
Збільшилась питома вага перевантажених шкіл з 6,2% в 2003р. до 8,1% в 2005р., а дошкільних навчальних закладів - з 15% до 26,1%. Таке становище негативно впливає на профілактику інфекційних захворювань та проведення заходів з охорони здоров" я дітей та підлітків.
Матеріально-технічний стан, оснащення меблями та навчальним приладдям більшості учбово-виховних закладів не відповідає гігієнічним вимогам. В 92 школах необхідно проведення капітального ремонту та реконструкції (м.Луганськ - 5, м.Краснодон - 6, м.Красний Луч - 4, м.Стаханов -21, Сватівський район - 5 та інші).
Учбовими меблями відповідно зросту учнів повністю забезпечено тільки третина навчальних закладів.
Учбові приміщення за функціонально-планувальними показниками природного освітлення не відповідають нормативам у 16,8% шкіл. Незадовільним залишається штучне освітлення приміщень. Через несвоєчасну заміну перегорілих ламп та застарілу систему освітлення близько 24% дошкільних закладів, 40% загальноосвітніх, 42% інтернатних та 55% закладів профтехосвіти за рівнем штучного освітлення не відповідають нормам.
В 48 дошкільних закладах (10,6%), в 75 (10%) шкіл, в 14 (18%) закладів профтехосвіти реєструвались порушення повітряно-температурного режиму у зв'язку з недоліками роботи централізованого теплозабезпечення або несправністю теплових мереж у дитячих та підліткових закладів. У деякі школи постачається неякісне вугілля.
Занепокоєність викликає хронічна гіподинамія школярів. Недостатньо уваги приділяється фізичному вихованню дітей: спортивні зали мають 81,4% закладів, у тому числі 73 (14%) не відповідають по площі та іншим нормативам. Недостатньо спортивного обладнання в 316 школах (43%). Незадовільне забезпечення обладнанням ігрових та спортивних майданчиків.
Інформатизація середніх учбових закладів не завжди здійснюється відповідно діючих вимог, що не виключає негативного впливу на формування патології органу зону, опірно-рухового апарату, нервової системи. Із 367 кабінетів комп'ютерної техніки в школах, ліцеях, гімназіях не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам 18,3%.
Не вирішені питання організації харчування в 67 школах (9%) в т.ч. в Антрацитівському районі - 10, Попаснянському районі -11.
Не відповідають санітарно-гігієнічним нормам 14 їдалень загальноосвітніх закладів (м.Антрацит - 2, м.Красний Луч - 2, Новопсковський район - 4, Станично-Луганський район - 3).
Не виконується «Закон про охорону дитинства» щодо організації харчування учнів 1-4 класів за рахунок бюджетних коштів у 11 містах та районах області (м. Брянка, м. Лисичанськ, м. Первомайськ, Лутугінський район та в інших).
Не організоване харчування для 357 (3,7%) учнів пільгової групи із-за відсутності умов чи фінансування: в м.Лисичанськ (203), м.Свердловськ (33), Станично-Луганський район (30).
В багатьох школах області мають місце перебої у водопостачанні (11,1%). В деякі населені пункти вода подається згідно графіків (Перевальський район, м.Первомайськ, м.Краснодон та інші), але не всі загальноосвітні заклади обладнані запасними ємностями відповідно фактичних потреб (м. Алчевськ, м. Свердловськ, м. Стаханов і в інших).
В області спостерігається поступове зменшення кількості заміських оздоровчих закладів для дітей та підлітків. У порівнянні з 2002 роком кількість їх скоротилася з 76 до 42 в 2005 році, при чому деякі з них працюють 15-18 днів у одну зміну проти необхідних 21 дня. Кількість оздоровлених дітей в заміських оздоровчих таборах скоротилася з 65917 до 30843. Кількість дітей оздоровлених в санаторних таборах і санаторних змінах також зменшилася з 14259 до 1598.
Будівництво основної частини діючих заміських оздоровчих таборів здійснювалось 40-60 років тому. Впродовж 15 років капітальні ремонти та реконструкції в них не проводились.
Організація пришкільних таборів з денним перебуванням не вирішують проблему оздоровлення дітей.
Умови праці та професійна захворюваність
На промислових підприємствах і об'єктах сільського господарства області на протязі останніх 10 років кількість працюючих зменшилась на 254,9 тис. і станом на 01.01.2006 року склала - 569 тис. осіб, у тому числі 211 тис. жінок.
Питома вага працюючих в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам зменшилась з 30,8% до 23,4%, але залишається високою і станом на 2005 рік склала 144,5тис.осіб, в тому числі 32,7 жінок. Найбільша питома вага працюючих в несприятливих умовах має місце у вугільній промисловості - 42,9% (72920 осіб), металургійній - 39,4% (13793) і машинобудуванні - 22,8% (7651).
Щорічно в ході державного санітарного нагляду на підприємствах виявляється понад 20 тис. порушень санітарного законодавства з умов і охорони праці. У 2005 році по приписам санепідслужби усунуто майже 85,0 % виявлених порушень, оштрафовано 810 посадових осіб, за пропозиціями санепідслужби до 447 чоловік вжиті заходи дисциплінарного впливу. Припинена експлуатація 247 об'єктів, виробничих ділянок і устаткування.
Згідно з комплексними планами та планами-завданнями держсанепідслужби виконано понад 12 тис. заходів. Поліпшилися умови праці майже для 20 тис. працюючих, в тому числі для 7, 9 тис. жінок.
Разом з тим умови праці залишаються незадовільними. На підприємствах не впроваджуються нові технології та сучасне обладнання, недостатньо фінансуються заході з охорони та гігієни праці, не відповідає нормативним вимогам санітарно-побутове обслуговування робітників, забезпечення їх спецодягом та засобами індивідуального захисту. За останні 20 років у вугільній галузі не набули позитивних змін технології підготовки лав, вуглевидобування, які б забезпечили зменшення пилоутворення.
Комплекс заходів по зменшенню запиленості шахтного повітря у певному обсязі не здійснюється.
Найбільше ефективні заходи із зменшення пилоутворення - підвищення вологості вугілля у масиві застосовуються тільки у 50 % очисних забоїв. Належний контроль за технічним станом обладнання для боротьби з пилом здійснюється незадовільно і не забезпечує належної ефективності.
Крім того гірники недостатньо забезпечуються засобами індивідуального захисту від пилу.
Середні по області рівні запиленості повітря робочої зони сягають від 533,0 до 63,7 мг/м3, в залежності від характеру технологічного процесу, що в 88 - 10 разів перебільшує санітарно гігієнічні нормативи (ГДК). Рівні шуму на робочих місцях і локальної вібрації перевищують вимоги санітарних норм в 2 - 3 рази.
Такі умови праці являються причиною виникнення у гірників професійних захворювань. За станом професійної захворюваності Луганська область займає 3-є місце в Україні.
За період з 2001 до 2005 роки зареєстровано 6214 випадків професійних захворювань, більшість із них закінчились виходом на інвалідність. На 01.01.2006р. на диспансерному обліку знаходяться 33703 хворих з хронічною професійною патологією.
Безпека та якість харчових продуктів
У Луганській області відсутні підприємства харчової промисловості, що виробляють продукти харчування для дітей раннього віку.
Актуальною залишається проблема організації харчування дітей раннього віку через забезпечення їх продукцією дитячих молочних кухонь, як більш доступною для малозабезпеченого населення; поліпшення якості та безпеки молочної продукції, яку виробляють існуючі в області дитячі молочні кухні (ДМК).
Система забезпечення дітей продукцією молочних кухонь недосконала, практично на всіх ділянках виробництва використовується ручна праця, що має підвищений епідемічний ризик.
ДМК в кількості 18 є в 8 містах та 6 райцентрах, з них молочну продукцію для дітей раннього віку за станом на 01.03.06р. виробляють 12 ДМК. Не функціонують 5 ДМК, роботу яких припинено постановами головних державних санітарних лікарів для проведення ремонту приміщень та обладнання (в Антрациті, Стаханові, Новоайдарі, Молодогвардійську, Червонопартизанську). Не виробляє продукцію, а працює як роздавальний пункт, одна з трьох ДМК в Луганську (ДМК 3-ї дитячої лікарні), де не проведено ремонт в повному обсязі.
Функціонуючі ДМК виробляють молочну продукцію в обмеженому асортименті, у зв'язку з відсутністю необхідних умов та технологічне обладнання (ДМК Лотиковського будинку дитини, ДМК Марківського та Лутугінського районів, Лисичанська). Для більшості ДМК, як в районах так і в містах області , не вирішене питання організації постійного контролю за молоком, яке надходить на ДМК.
За період 2001-2005рр. за мікробіологічними показниками якість продукції, яка виробляється на ДМК області, покращилась, але залишається незадовільною: питома вага нестандартних проб з 4,4% в 2001 році зменшилась до 3,2% в 2005р, за перший квартал 2006 року склала 2,5% (нестандартні проби молока та кефіру було виявлено на ДМК Луганська, Лисичанська, Кремінського району).
З боку органів місцевого самоврядування відсутній належний контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №219 від 24.07.2002р. "Про затвердження правил роботи установ (підприємств) громадського харчування та інших нормативно-правових документів, що регулюють діяльність об'єктів громадського харчування .
На недостатньому рівні перебуває професійна підготовка кухарського складу, офіціантів, барменів та ін. Крім того, не здійснюється відомчий контроль за якістю блюд та виробів, що виготовляються та реалізуються.
Підприємства громадського харчування, у ряді випадків не забезпечують належних умов їх експлуатації.
На адресу органів державного санітарного нагляду протягом 2001-2005рр. і 3 місяців 2006 року надійшли численні скарги та заяви жителів будинків на незадовільні умови проживання, пов'язані з експлуатацією підприємств громадського харчування, торгівлі, розташованих на перших поверхах житлових будинків, або рядом з ними.
В переважній більшості скарги поступають на голосне звучання музичної апаратури в кафе, барах, ресторанах, літніх майданчиках. Частина скарг пов'язані з незадовільним функціонуванням вентиляційних систем, холодильного та технологічного устаткування підприємств торгівлі та громадського харчування, з незадовільним станом прилеглої території, території внутрішнього подвір'я підприємств, неузгодженим паркуванням особистого автотранспорту відвідувачів тощо.
Держсанепідемслужба області в межах своєї компетентності здійснює нагляд за 101 ринком, де реалізуються продовольча сировина та харчові продукти.
Централізованим водопостачанням забезпечено 76 (75,2%) ринків, гарячою проточною водою 27 (26,7%), місцеве водопостачання - на 8 (7,9%) ринках . До централізованої каналізації підключено 66 (65,3%) ринків, 28 (27,7%) мають вигріб.
У 2004-2005рр. проведено капітальний ремонт та реконструкцію 4 (3,9%) ринків.
Епідемічна ситуація
Щорічно в Луганській області, у зв’язку з інфекційними хворобами за медичною допомогою звертається близько 1000 осіб. Так, у 2004 році у зв’язку з інфекційними хворобами за меддопомогою звернулося 444 тис.395 осіб, тобто кожний п’ятий житель області, більше 800 чоловік померло. Області нанесено серйозні соціальні та економічні збитки, що становлять більш ніж 200 млн. грн.
Проблемою для області залишається високий рівень захворюваності на вірусні гепатити, туберкульоз, ВІЛ/СНІД, гострі кишкові інфекції (ГКІ), паразитози.
За підсумками інфекційної захворюваності 2005 року в Україні область займає 4 місце з захворюваності на сифіліс, 5 місце з захворюваності на коросту і носійство токсигенних і нетоксигенних збудників дифтерії, 6 місце з захворюваності на туберкульоз органів дихання і на гонококову інфекцію, 9 місце з захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), 10 місце з захворюваності на дифтерію.
Стан імунопрофілактики населення Луганської області
В області незадовільно виконується ст. 8 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000р. № 1645-ІІІ, в частині проведення протиепідемічних заходів з імунізації населення за епідемічними показами за рахунок коштів місцевих бюджетів. Щорічно в області планується більш 11 тисяч осіб на вакцинацію проти туляремії, більш 200 осіб проти сибірки, 2000 осіб проти черевного тифу, 300 осіб проти кліщового енцефаліту, однак щеплення не виконуються в зв'язку з тим, що місцеві органи управління не виділяють кошти на ці цілі (необхідно 50 тисяч гривень).
В 2004 році зареєстровано 2 випадки захворювань на правець в Слов'яносербському районі, один закінчився смертю, а 09.08.2005р. 1 випадок захворювання на правець, що також закінчився летально. Як свідчать дані епідеміологічних розслідувань всі випадки зареєстровані у людей похилого віку (старші 70 років), причинами захворювань є непроведення планової імунізації населенню у віці 60 років і старші (виконання обсягу за 2005 рік 68%), а також несвоєчасне проведення медичними працівниками екстреної імунопрофілактики правцю.
Незадовільна ситуація з екстреної профілактики правцю в області також пов'язана з недостатньою кількістю в лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) протиправцевого анатоксину та протиправцевої сироватки, особливо в ЛПЗ сільських районів.
В порушення вимог п.2.3.1. наказу МОЗ України від 05.08.99р. № 198 «Про вдосконалення профілактики, діагностики та лікування правця» в травматологічних пунктах та у відділеннях інтенсивної терапії відсутні незнижувані мінімуми протиправцевих препаратів, що повинні закупатися за кошти місцевих бюджетів.
За підсумками 2005 року відмічена недостатня робота з організації проведення специфічної імунопрофілактики дифтерії у дорослого населення в містах: Кіровську - річний обсяг профілактичних щеплень виконано на 81,8%, Первомайську - 91,3%, Брянці - 94%, Стаханові -94,3%, Марківському районі - 70,3%, при середньообласному показнику 99,1; а також незадовільне виконання обсягів імунізації дорослого населення у віці 23 років, при достатній наявності щеплювального матеріалу в містах: Брянка - 66,7%, при цьому в наявності є залишок 436 доз АД-М, Рубіжне - 68,4%, залишок 666 доз АД-М, Красний Луч - 68,4%, залишок 504 доз АД-М, Сєвєродонецьку - 36,1%, залишок 1198 дози АД-М, Стаханові - 81,8%, залишок 298 доз АД-М, в районах Білокуракінському - 30,7%, залишок 74 доз АД-М, Лутугинському - 34,9%, залишок 336 доз АД-М), Марківському - 56,1%, залишок 76доз АД-М, Перевальському - 74,6%,залишок 450 доз.
Практично у всіх лікувально-профілактичних закладах області, що займаються проведенням профілактичних щеплень, холодильне обладнання для зберігання вакцин вичерпало свій ресурс експлуатації (більш 20 років), резервні холодильники відсутні.
У зв'язку з відсутністю холодильного обладнання не проводяться щеплення на 121 ФАП, ФП області, у тому числі на 14 у Старобільському, 11 у Кремінському; 10 у Попаснянському та Станично-Луганському; 9 у Новопсковському, Слов'яносербському та Сватівському; 8 Антрацитівському і Білокуракінському районах, 7 у Свердловському, 6 у Лутугінському, 5 у Троїцькому та Марківському, 4 у Міловському, на 2 у Біловодському, Краснодонському та Новоайдарському районах.
Для попередження виникнення епідемічних ускладнень необхідно вирішення питання щодо проведення щеплень проти туляремії, сибірки, черевного тифу, грипу за кошти місцевих бюджетів, згідно ст. 8 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000р. № 1645-ІІІ, а також придбання холодильного обладнання для лікувально-профілактичних закладів області.
Епідемічна ситуація з захворюваності на туберкульоз
Епідемії туберкульозу, що розпочалася у 1997 році, до теперішнього часу не стабілізується, епідемічна ситуація з кожним роком погіршується. Захворюваність на туберкульоз населення області за останні 5 років виросла на 37,9%. В останні роки в епідемічний процес залучаються всі прошарки та вікові групи населення, зростає захворюваність на туберкульоз дитячого населення.
Серед хворих з вперше встановленим діагнозом зростає питома вага безробітних: 2003р. -36%, 2004р. - 41%, а серед хворих на бацилярні (заразними) форми туберкульозу соціально незахищені особи (безробітні, пенсіонери, ті, хто повернувся з місць позбавлення волі, бомжі) становлять 76%.
Смертність від туберкульозу тільки за останній рік зросла на 30,5%, щорічно від туберкульозу вмирає більш 700 осіб.
В області функціонує 12 диспансерів, 1 дитяча тублікарня, 1 тубвідділення, 25 тубкабінетів, 6 тубсанаторіїв). У незадовільному санітарно-технічному стані знаходяться та підлягають капітальному ремонту 50% протитуберкульозних закладів, особливо Луганський обласний ТД, Луганська дитяча лікарня, тубдиспансери міст Луганська, Алчевська, Брянки, Стаханова, Красного Луча, Ровеньки, Краснодона, Перевальського району, санаторій для хворих на кістково-суглобовий туберкульоз у м. Ровеньки тощо.
Луганський міський тубдиспансер розміщений в аварійних будівлях, у приміщеннях штукатурка глибоко зруйнована, покрівля протікає, підлоги прогнили, мережі комунікацій санітарно-побутових приміщень вимагають термінової заміни. Санепідслужбою винесена постанова щодо припинення експлуатації диспансеру.
В протитуберкульозних закладах не дотримуються площі на 1 ліжко, так у обласному тубдиспансері при проектній місткості 90 ліжок, на лікуванні знаходяться 260 хворих. Таке положення і в інших установах де площі на 1 ліжко складають всього 2,5-4,0 кв.м, при нормативі 8 кв.м.
Мають несправні водогінні мережі та санітарно-технічне обладнання 45,5% тубдиспансерів, 63,6% мають гаряче водозабезпечення за рахунок місцевих водогрійних пристроїв, інші не мають взагалі гарячої води. Не відповідають санітарним нормам пральні стаціонарів міст Луганська, Алчевська, Брянки, Ровеньки, Краснодона, Кр.Луча.
Дезкамерні відділення не відповідають санітарним нормам у 80% стаціонарів. Два протитуберкульозні диспансери не мають взагалі дезкамери (Перевальський та Брянківський). Більшість закладів незадовільно забезпечені твердим та м'яким інвентарем, у т.ч. білизною і спецодягом для персоналу - від 25 до 75%, миючими та дезінфекційними засобами - від 35 до 70%. Хворі в усіх протитуберкульозних закладах знаходяться у домашній одежі, цей одяг не дезінфікується.
На низькому рівні залишається організація та забезпечення повноцінного харчування хворих у протитуберкульозних закладах, що є необхідною умовою ефективного лікування. Харчування хворих незбалансоване, не виконуються норми за білками, жирами, вуглеводнями. В раціоні недостатньо риби, м'яса, субпродуктів, овочів, яєць, молокопродуктів, свіжих овочів та фруктів тощо, енергетична цінність занижена (при нормі 3500-3900 ккал, у установах 1800-2700 ккал).
Приміщення тільки 50% лабораторій тубзакладів відповідають вимогам державних санітарних правил "Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю".
Бактеріологічні лабораторії Луганського, Краснодонського, Ровеньківського міських протитуберкульозних диспансерів не мають дозволу обласної режимної комісії на роботу.
Епідемічна ситуація з ВІЛ/СНІД
Епідемія ВІЛ/СНІД продовжує поширюватись, практично уражені всі регіони області. З початку реєстрації (1987р.) нараховується біля 3-х тис. ВІЛ-інфікованих, захворіло на СНІД 200 осіб, померло - 137. Вкрай небезпечними являються факти виявлення ВІЛ-інфекції більш чим у 300 донорів. Від ВІЛ-інфікованих жінок народилось 240 немовлят.
Виконання програми профілактики СНІДу у області у повному обсязі можливе при вирішенні питання добудови обласного центру СНІДу (харчоблок, пральня, дезкамерне відділення), створення умов для надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям та особам без певного місця проживання.
В області функціонує 48 інфекційних стаціонарів на 1645 ліжок, з них 621 боксованих. Матеріально-технічна база біля 80% стаціонарів незадовільна, потребує капітальних ремонтів, заміни водопровідної та каналізаційної мережі, будівництва очисних споруд.
Забезпеченість м'яким інвентарем незадовільна та становить від 20% до 80%, у стаціонарах хворі знаходяться в особистій одежі та взутті. Білизни для ліжок недостатньо, хворі використовують білизну, яку приносять з дому. Вкрай незадовільно забезпечення інфекційних стаціонарів мм. Рубіжне, Ровеньки, Первомайськ - до 30%, Міловський, Кремінський, Старобільський райони - 30-35%.
Забезпеченість твердим інвентарем не перевищує 25-50%. За відсутністю дезкамер дезінфекція та камерна обробка речей в більшості випадках не проводиться, що сприяє виносу інфекції із стаціонарів.
Водопостачання інфекційних стаціонарів централізоване, але вода, в більшості міст та районів, подається за графіком, що не дозволяє дотримувати протиепідемічний режим. Незабезпечені стаціонари гарячою проточною водою (зокрема, м.Лисичанська). В зв'язку з цим повна санітарна обробка хворих при прийомі хворого на лікування та в подальшому неможлива.
Інфекційні відділення лікарень не мають локальних очисних споруд, до централізованої каналізованої системи підключено 45 відділень, на вигріб працює 3.
Незадовільно функціонує система опалення стаціонарів міст Брянка, Рубіжне, Ровеньки та інші, взимку в палатах температура повітря не вище 12-13С0.
Згідно оперативних планів перепрофілювання на випадок епідемічних ускладнень з захворюваності на особливо небезпечні інфекції у стаціонарах планується розгортання шпиталів, але оснащення палат інтенсивної терапії не всюди достатньо.
Інфекційні стаціонари області не зможуть забезпечити у повному обсязі додержання протиепідемічного та дезінфекційного режиму при епідемічних ускладненнях.
За грубі порушення протиепідемічного режиму було винесено 4 постанови головних державних санітарних лікарів про припинення експлуатації відділень (мм. Брянка, Свердловськ, Ровеньки, Рубіжне). На керівників накладено 15 штрафних санкцій.
Епідемічна ситуація з малярії
Луганська область є територією із масованим поширенням гнусу та інших небезпечних кровосисних комах та кліщів, що мають медичне значення, характеризується високим маляріогеним потенціалом.
У 2005 році було проведено зонування територій міст та районів області за ступенем можливості поширення малярією у разі її завезення до області.
На підставі даних середньодобових температур повітря, видового складу малярійних комарів зонування було проведено таким чином:
до зони з високим ступенем можливості поширення малярії віднесені території міст Луганська, Алчевська, Краснодону, Свердловська, Біловодського, Попаснянського, Лутугинського районів; до зони з середнім ступенем можливості поширення малярії віднесені території міст Антрациту, Сватівського, Старобільського, Троїцького районів.
Аналіз епідемічної ситуації свідчить про зростання ролі трансмісивних паразитозов у патології населення області.
Епідемічна ситуація з малярії ускладнюється її неконтрольованими завозами.
Протягом 1987-2003 рр. до області було завезено 56 випадків малярії із 17 країн світу. Завізні випадки малярії було зареєстровано на територіях 11 міст та 3 районів області. 78% цих зареєстрованих випадків триденної малярії типу vivax були завезені на територію області у сезон передачі малярії, що може сприяти ускладненню епідемічної ситуації (виникнення місцевої передачі малярії).
Цьому сприяють великомасштабні міграційні процеси населення, що відбуваються на території області, відсутність сучасних антималярійних препаратів у лікувально-профілактичних закладах області, у тому числі для індивідуальної хіміопрофілактики, надання невідкладної медичної допомоги при ускладненому варіанті перебігу тропічної малярії та радикального лікування триденної малярії, а також складна ентомологічна ситуація.
Є потреба створення в обласній клінічній лікарні сучасних антималярійних препаратів для радикального лікування хворих на малярію, індивідуальної хіміопрофілактики.
Епідемічна ситуація з внутрішньолікарняних інфекцій
Основною проблемою профілактики внутрішньолікарняних заражень на сьогоднішній день є організація й здійснення стерилізаційних заходів у лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ). Кількість повітряних стерилізаторів становить 78,4% від загальної наявності стерилізаційного обладнання, однак, як відомо, надійність стерилізації в них набагато нижча, ніж у парових. Парові стерилізатори в медичних установах області в основному із гравітаційною системою видалення повітря, тобто морально й фізично застарілі. Строки експлуатації для значної частини встаткування перевищують нормативи в 2-3 рази. Станом на 01.01.2006 року у незадовільному технічному стані перебувало 14,3% стерилізаційного обладнання. Ще вище питома вага несправних стерилізаторів у Старобільському, Лутугинському, Слов'яносербському, Новоайдарському, Біловодському районах (20,3% - 26,9%).
Актуальним залишається питання забезпечення ЛПЗ дезінфекційними засобами. За 2005 рік забезпеченість цими засобами склала тільки 43,5% від розрахункової річної потреби, що майже у два рази менше рівня 2004 року. В основному застосовуються хлоромісткі препарати, а саме дезактин, його використано в 1,5 рази більше річної потреби. Фінансування лікувально-профілактичних закладів не дозволяє закуповувати сучасні високоефективні дезінфекційні засоби, тому використовуються дешеві препарати, що своєчасно (кожні 3 місяці) не замінюються іншими засобами (з альтернативною активнодіючою речовиною). Така ситуація сприяє формуванню шпитальних штамів мікроорганізмів та реєстрації внутрішньолікарняних захворювань. Про це свідчить стан санітарно-протиепідемічного режиму в ЛПЗ м. Краснодону, Білокуракінського, Лутугинського, Новопсковського районів, де стабільно, протягом 3-останніх років, реєструються перевищення середніх обласних показників незадовільних результатів бактеріологічного контролю якості поточної дезінфекції в 1,5-3,3 рази. Сформовану ситуацію можна розцінювати, як передвісники епідемічного неблагополуччя.
Однією з проблем ЛПЗ області є недостатня забезпеченість дезкамерами. Відсоток ЛПЗ, що мають дезкамери, становить 82,0%. Відсутні дезкамери в 23 лікувально-профілактичних закладах. Таке положення справ не дозволяє забезпечити 100% дезкамерне знезараження ліжок після виписки пацієнтів із стаціонарів. При середньому обласному показнику 86,6% відсоток дезкамерного знезаражування постільних принад у Лутугінському, Перевальському, Новопсковському районах та м. Антрациті становить від 35,1% до 66,5%. У 2005 році в неробочому стані перебувало 19 дезкамер або 12,0% від їхньої загальної кількості.

Заголовок

Заголовок

111... читать дальше >>>