БЕЗ ЦЕНЗУРИ

На адресу луганського губернатора останнім часом лунало чимало критики. Це й не дивно. Адже йому дісталася дуже проблемна область. Чи змінилося тут щось із приходом нової влади, ми вирішили поцікавитися в самого Олексія Данилова.

- Ви понад дев'ять місяців керуєте одним із найскладніших регіонів країни. Що можна сказати після закінчення цього терміну?

- У нас є чітке розуміння ряду моментів. По-перше, ми посіли перше місце в Україні зі збору податків. Зараз я можу сказати, що ми перевиконали план майже на 132 відсотки. Причому це зроблено не за рахунок якихось великих інвестиційних проектів. Хоча було й це. У нас, скажімо, дуже гарні інвестиції зробив "Лінос". Дуже велику підмогу ми вбачаємо й у роботі Алчевського меткомбінату. Не можна не сказати й про те, що, повіривши новій владі, дуже багато людей почали просто виходити з тіні. І саме за рахунок цієї детінізації економіки, детінізації бізнесу ми змогли вийти на перше місце по Україні. Але з другого боку ми бачимо, що наш національний валовий продукт (маю на увазі територію Луганської області) розвивається не зовсім тими темпами, якими хотілося б. Однак у нас немає спаду, як в інших областях. Є тверде трипроцентне зростання. І, повірте, це не найгірший результат для початку нашої роботи. При цьому є й чітке розуміння, що без серйозних інвестицій, без великих, стратегічних програм державного рівня буде дуже важко рухатися далі. У нас технологічно застаріле та вкрай зношене устаткування. Нам гостро необхідні найновітніші технології. Судіть самі. Ми сподіваємося одержати цього року десь близько 30 мільярдів доларів національного валового продукту. Тепер розділимо їх на 2 мільйони 435 тисяч чоловік населення області. У підсумку отримуємо цифру - дванадцять тисяч, звідки потрібно забрати виплату заробітної плати, податків, утримання управлінців тощо. Крім того, із цієї суми потрібно залишити гроші на розвиток. Словом, ми бачимо, що цих грошей не просто катастрофічно не вистачає. Їх просто немає. Коли ми готуємо проект бюджету на черговий рік, ми вкотре обговорюємо перспективи використання охрімової свитки, хоча насправді ця свита має бути новою. А ми її постійно латаємо. То забираємо щось у шахтарів на користь якоїсь іншої галузі. То в якоїсь галузі забираємо щось на користь шахтарів. Але ж потрібно пам'ятати, що через три-чотири роки, через п'ять років (за кілька місяців це просто нереально зробити) у нас має бути чітке бачення, що на кожного жителя Луганської області має бути не 1026 гривень, а хоча б 3 тисячі гривень. Сьогодні в Луганській області офіційна кількість годувальників на сто тисяч менша від кількості пенсіонерів. Тобто людей, що отримують пенсію в Луганській області, - 780 тисяч, а тих, хто платить у Пенсійний фонд, - майже на 100 тисяч менше.

- Що відбувається зараз у вугільній галузі, яка за час правління Кучми, з одного боку, фактично була знищена, а з іншого - стала притчею во язицех? Я маю на увазі ті ж копанки.

- Якби держава була зацікавлена в тому, щоб навести лад у вугільній галузі, вона б його навела. Але занадто багато інтересів перетинається в цій сфері. У тих же копанках, у тих же нелегальних розробках. Так, з ними треба щось робити. Їх потрібно легалізувати. Але легалізувати за спрощеною системою. Тому що за сьогоднішньої схеми людина, що вирішила легалізувати свій бізнес, може витратити на всі процедури півтора-два роки. При цьому ніхто не дає гарантії, що вона в підсумку матиме шматок землі, щоб займатися цим видом бізнесу. І я ще на першій сесії обласної ради, на якій був присутній уже як голова ОДА, сказав, що землю під бізнес необхідно продавати. Причому чесно, відкрито, з аукціону. Нехай компанія, що хоче добувати вугілля, купить землю й стане хазяїном. Але при цьому вона офіційно буде не тільки заробляти гроші, платити податки й займатися рекультивацією, а й повністю перебувати в правовому полі. У землі має бути власник. А то в нас із сімнадцятого року ніяк не можуть реалізувати головне гасло більшовиків - "Землю - селянам!". Віддати нарешті землю реальному господареві, щоб держава могла лише чітко стежити за дотриманням законодавства. У тому числі, скажімо, й екологічного.

- Після запуску програми "Контрабанда - стоп!" несподівано з'ясувалося, що саме Луганська область може претендувати на звання мало не контрабандного центру сходу України. Вражали й обсяги контрабанди, і завзятий опір тих, хто задіяний у цьому бізнесі. Що відбувається сьогодні?

- Якщо скажу, що потік контрабанди скоротився до нуля, я, звичайно ж, лукавитиму. Однак сьогодні є чітке розуміння, що Луганщина - це вже не та контрабандна вольниця, якою вона дійсно по праву вважалася ще рік тому. Це зовсім інші обсяги, зовсім інші підходи. Так, методи, які використовують контрабандисти, стають більш витонченими, оскільки вони щодня бачать, що ми не сидимо склавши руки. Причому, це відчули як контрабандисти, так і ті, хто були, м'яко кажучи, їхніми заступниками.

- А просто кажучи, дахували?

- Дійсно, можна сказати й так. Говорячи мовою цифр, за дев'ять місяців цього року обсяги контрабанди скоротилися десь на 70-80 відсотків. Але це не означає, що ми повністю змогли ліквідувати контрабанду як явище. При цьому, звичайно ж, є маса недоробок у різних структурах, покликаних з контрабандою боротися. Наприклад, деякі особливо завзяті борці вважають, що для успішного результату всіх, хто хоч якось причетний до цього бізнесу, потрібно обов'язково відправити за грати. Тому часом вони виправдовують свою бездіяльність посиланням на те, що закон не дозволяє їм порушувати кримінальну справу, якщо сума контрабандного товару не перевищує 160 тисяч гривень. Але навіщо всіх обов'язково саджати у в'язницю? Напевно, простіше поки що довести до відома населення інформацію про відповідальність. Про те, що державний кордон у неналежних місцях перетинати не можна. Крім того, усі мають чітко знати, що неоформлені вантажі завозити на нашу територію теж не можна. Причому всім без винятку. І всі мають знати, що силові структури однозначно стоять на боці закону.

- Так, але багато контрабандистів кажуть, що на шлях контрабанди їх штовхнули неймовірні побори на митниці. І їм абсолютно однаково, кому платити. Або прикордонникам під час незаконного переходу кордону, або митникам офіційно. Головне, щоб цей бізнес лишався вигідним...

– Ми сьогодні робимо все можливе, щоб прикордонні переходи почали працювати на користь і людям, і державі. Щоб там припинили брати хабарі, щоб не було нервування під час оформлення документів. Так, як це має відбуватися в нормальній цивілізованій державі.

Досьє "БЦ"

Олексій Данилов - луганчанин. Він народився 1962 року в м. Красний Луч на Луганщині. 1999-го закінчив Луганський інститут внутрішніх справ МВС (юрист), а також Східноукраїнський національний університет (менеджер). Якийсь час був заступником голови партії "Яблуко". У 2004-му очолював Луганський штаб Віктора Ющенка.

андрій капустін