.
Луганские новости
Луганские новости:
21.11.2005 09:35
Гузар: У меня ощущение, что я - под особым вниманием

КИДГузар: У меня ощущение, что я - под особым вниманием
Зиновий Гузар работает первым заместителем губернатора Луганщины с июня 2005-го года, а последние полторы недели исполняет обязанности главы облгосадминистрации (интервью проходило до информации о назначении губернатором Луганщины Геннадия Москаля - ред.). Зиновий Тадеевич приехал к нам из Львова, и сам этот факт вызвал огромное внимание к его особе, его взглядам, планам, ценностям, словам. Сегодня пан Гузар - необыкновенно раскрученная медийная фигура, он комментирует все, что ни попросишь. Но вот в чем закавыка - его комментарии, как правило, представляют собой образцы высокого дипломатического искусства. Говорит много, но как-то округло, гладко, обходя неудобные моменты, демонстрируя шедевры элегантной демагогии. Льется мелодичная украинская речь, завораживает, а очнешься от краткого гипноза и спохватишься - о чем речь-то шла?

Я попросила Зиновия Тадеевича об интервью, поставив себе задачу во что бы то ни стало обойти эту его манеру. Беседа была сложной, пожалуй, самой трудной и напряженной за всю мою журналистскую карьеру, примерно такой, каким сегодня является диалог востока и запада. .Пан Гузар был весьма "взнервлен", то и дело обвинял меня в предвзятости и передергивании. Я торжественно поклялась все его ответы записать максимально точно, не выбрасывая и не меняя ни одного слова.

- Зиновий Тадеевич, Вы сможете уделить мне время?

- Хвилин 15-20.

- Этого мало.

- Побачимо, як буде.

- Вы меня не ограничиваете в вопросах?

- Ні

- Недавно Вы сказали, что к Вам в области нет спокойного, среднего отношения, Вас или любят или ненавидят. Уточните, пожалуйста, кто и за что любит, кто и за что ненавидит?

- Я ж це бачу зі спілкування з людьми. Я спілкуюсь із журналістами, буваю в колективах, формально и неформально спілкуюсь. На прес-конференціях я завжди знаю наперед, хто з журналістів буде задавати які питання; хто відноситься до мене більш позитивно, а хто намагається мати якісь певні акценти. Я дивлюсь телеканали, буваю на них і бачу, як до мене відносяться ті або інші робітники на тих каналах. Тому я можу визначити, хто з яких політичних уподобань и пріоритетів до мене відноситься. Є люди, яким мої дії подобаються, а є й такі, хто не приймає їх.

- А разве Вы чем-то отличаетесь от других политиков, представителей власти в этом смысле? Каждого из них кто-то принимает, а кто-то - нет. Наконец, так ли важно, любит или не любит кого-то журналист. Его работа - задавать вопросы и получать ответы, а не объясняться в любви или ненависти, извините.

- Але, тим не менш, в мене склалося таке відчуття, що я завжди під особливою увагою. Можливо, це пов’язано з тим, що я приїхав з другого регіону та якісь інші речи... Але завдяки тієї підвищеної увазі і розгляду під мікроскопом того, що було і не було, я завжди в тонусі.

- То есть, Вы понимаете, что отношение к Вашему назначению не могло не быть весьма острым? Вы ведь были готовы к тому, что особого восторга оно не вызовет?

- Я вам скажу так... Я працював в Луганській області в 2004 році на виборах в штабі. Я знаю, як відносились тут до теперішнього Президента тоді, які тут були підводні течії, як все відбувалось. Тому моє рішення було цілком свідоме, я знаю, що ті цінності, які сповідує президент, ті цінності, які поділяю я, скажімо дипломатично, не завжди підтримують усі мешканці Луганської області. Тому я розумію, що ті чи інші дії, що тут проводяться, ті чи інші цінності не визивають однозначну реакцію.

- Какие именно ценности мы с Вами понимаем по-разному?

- Всі. Починаючи з державності, приватизації-прихватизації, викрадення у шахтарів їхніх шахт і закінчуючи культурою, моральністю та багатьма іншими речами.

- То есть, те ценности, которые имеет Президент и Вы, как его сторонник, правильные, а те, которые были и остаются здесь - неправильные?

- А чому ви вважаєте, що та ситуація, скажімо, з кордоном, була правильною? Як це могло бути, щоб кордону як такого практично не було на протязі 14 років? Я вважаю, що це неправильно.

- Уточню вопрос. Считаете ли Вы, что население этой части Украины исповедует заведомо неверные ценности, а население другой ее части имеет более адекватные, цивилизованные ценности, поэтому нужно было приехать и научить нас правильным ценностям?

- Це ви сказали. Це ваше формулювання. Ви формулюєте ваші речення, а потім починаєте дивитися на них як на аксіому. Це некоректне питання.

- Я только спрашиваю. Пожалуйста, сформулируйте Вы.

- В вашому питанні є підсвідоме протиставлення одної частини України другій.

- Но ведь Вы сами сказали, что ценности у нас разные.

- Дивиться. Ви мене звинувачуєте в чомусь, а я кажу, що ваші запитання, ваші твердження некоректні. Вони протиставляють одну частину України іншій. Я вас дуже поважаю як неординарну и неоднозначну журналістку, але треба коректно вести дискусію. Тепер я сформулюю. Якщо за 15 років на території Луганської області не був обладнаний кордон, щоб запобігти контрабанді, то я запитую - це добре чи погано? Я вважаю, що це погано. Тепер ми робимо багато для його налагодження - починаючи з інженерних споруд. Є багато проблем, які ще залишилися. Вони не вирішувалися роками, і це на совісті тих людей, які уособлювали владу.

- Вы еще упоминали государственные, державные ценности...

- Тут я скажу по ситуації, що склалася з шахтами. Дивиться - навіщо затопили шахти, де є мільйони тон вугілля? Чи то було правильне рішення?

- Разве вопросы такого уровня решает областная власть? Ведь это вопросы стратегические, они в ведении правительства...

- Я не можу погодитися з вашими оцінками. Тому що, якщо все приймав центр, а регіон ні на що не впливав, то навіщо було робити когось(Леонида Кучму - прим.авт) почесним громадянином області? Або треба сказати, що ми не мали впливу на ці процеси, або заявити, що ми їх підтримуємо, вдячні за все і робимо Кучму почесним громадянином. Але ж ця людина зробила багато поганого, проблем для людей, землі, починаючи з шахт і закінчуючи екологією. Це також суттєва різниця.

- Давайте, справедливости ради, скажем, что наши прежние руководители многократно высказывали свое несогласие со стратегией и тактикой реструктуризации угольной отрасли, выражали свою обеспокоенность в связи с проблемами энергетической безопасности страны. Вы считаете, что их критика была недостаточно жесткой?

- Я хочу сказати про інше. Про те, що Леонід Данилович Кучма, Віктор Федорович Янукович мали своє бачення економічного розвитку країни, інших питань, і, на мою думку, воно було неправильним, воно не йшло на користь людям. Вони створили стільки проблем, що їх і до сьогодні не вдається цілком вирішити. На жаль. І зрозуміло, що, якщо у однієї групи людей є свої методи, а у другої групи є інші методи, інше бачення, безумовно, то буде і елемент протистояння. І цілком природно, що одна група хоче переконати другу своїми аргументами. Чи це на рівні протистояння тих чи інших політичних сил, які обстоюють різні шляхи розвитку, чи на інших рівнях, але зрозуміло, що при таких різних підходах не може бути одного бачення, а є змагальний процес. Знаючи, що багато речей нас відрізняють, я був готовий до неоднозначної реакції на мої вчинки тут, в Луганській області. Особливо довго звучав фактор відносно мови.

- Зиновий Тадеевич, не так уж долго он и звучал. Все уладилось довольно быстро, и все говорят, кроме госслужащих, на том языке, на котором им удобно.

- Так, ми розмовляємо, я чудово розумію вас в кожному нюансі, ви абсолютно розумієте мене, я бачу, що немає жодного дискомфорту сьогодні в спілкуванні з вами і взагалі.

- Я хочу спросить о другом. Вас не смущает, что те руководители, которых Вы так остро критикуете, были поддерживаемы значительным большинством населения и имеют высокий рейтинг и сегодня? Вы же не думаете, что здесь живут сплошь невежественные, глупые, заторможенные люди? У нас здесь есть огромное количество интеллигентных, думающих людей, мы имеем известные в Европе и мире научные центры, учебные заведения. И эти люди, многие из них, разделяли позиции руководителей области, да и голосовали за Януковича. Чем Вы это объясняете?

- З одної сторони, мабуть, є такий формат, характерний для Луганської області - зміна держави, символіки, посадових осіб в державі проходить мимо Луганщини. Тут був незмінний Віктор Тихонов. Я не даю оцінку тому факту, а просто його констатую. Ті цінності, ті критерії, які сповідував перший керівник області, відображалося на всьому регіоні.

- А может, здесь другая ситуация? Может, как раз эти руководители - Тихонов, Ефремов - настолько хорошо отражали чаяния народа, что именно поєтому они так долго были у власти?

- Може б я й погодився з вами, якби я не мав свого особистого досвіду спілкування з людьми, досвіду ще з 2004-го року і тепер. Але, коли штаб передвиборчий теперішнього Президента був атакований, коли його побили до крові... Це був жах, це було на Луганщині. І ніхто не говорив про закон, про права, про Конституцію. Я не хочу знов повертатися до виборів, але, коли ми хочемо ставити крапки, то є два питання. Або люди, що були при владі, не бачили порушень з контрабандою, інших порушень - демократії, Конституції, то є питання до їх професійності. А якщо вони бачили та не реагували, то це питання їх совісті.

- Я предлагаю все-таки вернуться к сегодняшнему дню. Недавно я общалась с одним нашим предпринимателем, который жаловался, что он не может сбыть свою продукцию, которая раньше прекрасно продавалась во Львове, Тернополе, Черновцах. И причина - переполненность рынков этих городов контрабандой, идущей из Польши. Новая власть ведь борется с контрабандой?

- Я цього коментувати не можу. Я можу коментувати тільки те, що є в документах. Я перепрошую. Коментувати те, чого не було, я не можу. Це як у випадку з радіацією, пташиним грипом. Слухайте, щоб ви зрозуміли! Якщо я буду мати відповідні документи, я буду коментувати. А так - ні. Така моя позиція! В мене таке виховання.

- Хорошо. Зиновий Тадеевич, уже почти год в стране работает новый Президент. Вы абсолютно со всеми его решениями, действиями согласны?

- (довольно продолжительная пауза). Абсолютно! Може, щось я можу не сприймати по формі. Але по суті - абсолютно зо всіма.

- Почему тогда Вас удивляет, что прежнее руководство области поддерживало предыдущего Президента?

- Я вам гарантую, що в західному регіоні, якби хтось казав - давайте проголосуємо за визнання Леоніда Кучми почесним громадянином, то, в найкращому випадку, цю пропозицію зустріли б сміхом.

- Насколько мне известно, Кучма стал почетным гражданином Луганщины, будучи у власти 6 или 7 лет. А Ющенко уже стал почетным гражданином некоторых областей и городов на западе страны.

- Ющенко став почесним громадянином Львівщини в 2000-ому році (а в 2005-м города Мукачево и Калуша - прим.авт). Будучи прем'єром. Він став почесним громадянином. Різниця в тому, що ті проблеми, які залишив по собі уряд Кучми, ми маємо. Ті проблемі, які вирішує Віктор Андрійович, ми також маємо вирішувати. Кучма більш творив проблеми, ніж вирішував.

- Вы уже полгода работаете в Луганске на одной из самых высоких должностей. За это время что-нибудь в Вашем отношении к нашим ценностям изменилось или Вы остаетесь в том же мнении, что и полгода назад?

- Я скажу, що я змінив би тут пріоритети. Я завжди відношусь до людей однаково. Інша справа, наскільки гостро і адекватно реагували на мене, але то - інша справа. Може, тепер вже і спокійніше. В мене по відношенню до цього регіону нічого не змінилось.

- То есть, какими Вы нас представляли, такие мы и есть?

- Нічого не змінилось. Якщо я не сприймаю комунізм, так, як і фашизм, до речі, то я ніколи не буду його сприймати. А Луганщина - комуністичний регіон. Я вважаю, що він - один з найбільш комуністичних регіонів в країні. І це ніколи не буде для мене цінністю. Бо це завжди є ганьба.

- Но если Вы до такой степени не принимаете ценности этого региона, то в чем смысл вашего пребывания здесь?

- Ви знов робите те, чого не можна робити! Якщо я сказав, що не сприймаю комунізм, а ви одразу кажете, що я не сприймаю регіон!...

- Но Вы же сами сказали, что в Вашем отношении к области ничего не изменилось. Почему Вы нервничаете? Я ни в чем Вас не обвиняю. Я только задаю вопросы. Те вопросы, которые, я знаю, Вам хотели задать многие мои земляки, но не могут. Они, такова уж моя профессия, делегировали это право мне. Вот я и спрашиваю Вас о том, что их волнует.

- Я не можу нормально реагувати, коли іде система подвійної моралі, пересмикування. Не треба узагальнювати, що я не сприймаю тут нічого!

- Хорошо, тогда поставлю вопрос иначе. Что Вам близко в наших ценностях, предпочтениях, традициях, оценках?

- Ось це (показывает свое фото на фоне терриконов и поля подсолнухов) для мене - символ Луганщини. Отака картина для мене - як пісня Луганщини. Як ще вам об'яснити?

- Да, это красиво. Подсолнухи - вообще красивая штука. Но какое отношение они имеют к ценностям людей, о которых идет речь в моем вопросе?

- Мені все тут близько. Картина, що я показав... Люди... Вони трошки інші, ніж на заході. Вони більш простіші, щиріші, більш відверті, ніж львів'яни. Вони більш прямолінійні, кажуть відверто - те мені подобається в твоїх діях, а це - ні. Я сам такий доволі відвертий, тому мені це подобається більше, ніж коли думається одне, говориться друге, а робиться третє... Є багато других приємних речей. Є і то, що мені не подобається, то що ж я зроблю? Але, але... Ось я вам розкажу, а ви зрозумієте, бо ви розумна. Коли ми маємо проблему з опаленням, то треба піднімати тарифи. Дивиться - Харків отримує в вигляді субсидій 1 млн.700 тыс.грн, Львів - 1 млн.300 тис. грн, а Луганськ за 9 місяців тільки 300 тис.

- Многие не хотят тратить драгоценные часы, дни и недели своей жизни на бесконечные очереди за субсидией, не хотят унижаться.

- Ні, причина ні в тому! Я теж ходжу для мами по субсидію, знаю проблеми з її отриманням, сам беру довідки. Говорив з людьми про це. Говорять так - за 7-10 грн. ходити не буду, а за більш значні суми - буду. Треба підвищити тарифи и отримувати субсидії. Я хочу спитати у міської влади - куди ви йдете зі своїм популізмом? Замість того, щоб отримати у держави мільйон готівкою, граємо в популізм. Нічого не буває з нічого. Треба мати гроші, кошти, щоб вкласти в газове, опалювальне господарство. Є економіка і треба її поважати. Ми слухали вчора про заборгованість по зарплаті. Найбільші показники заборгованості в області саме в Луганську. Я написав листа до мера Бурлаченко, що працівники теплопостачальних підприємств Луганська вже 4 місяця не отримують зарплату, бо платні по тарифам не вистачає навіть на газ. Люди на сході звикли до патерналізму. В них завжди є почуття, що хтось має зробити для них. Влада, наприклад. Що б в кого не трапилось, скарги йдуть до губернатора и навіть до президента. У нас на заході такого немає!

- А как у вас поступают?

- Вони самі все вирішують. В нас скарг набагато менше.

- Но Вы с мэром обсуждали этот вопрос?

- Я не тільки хотів з ним говорити, я неодноразово запрошував на наради в облгосадміністрації, але він ніколи не приходить, завжди присилає свого заступника, а іноді й керівника середнього рівня.

- Ну, конфликт между городской и областной властью у нас традиционен, возник не сегодня.

- Так, я чув, що то - давні проблеми. Але ми не можемо спільно працювати, якщо немає обговорювання, спільної позиції. А повертаючись до патерналізму... В нас люди більш індивідуалістично налаштовані, а у тут - більш колективістично. Так склалось історично.

- Скажите, у Вас нет ощущения, что между западом и востоком слишком много различий, и это означает трагическую невозможность понять и принять друг друга?

- Це неправда! Це неправильні висновки! Візьмемо Польщу. Вона склалася з 3-ох різних частин - руської, прусської і австрійської. Там і зараз є нюанси, але це - єдина країна. Ми маємо державу Ізраїль. Ще 50 років тому її не було на карті, але вони прийняли єдину мову, живуть єдиною нацією.

- Они страстно этого желали. Те, кто приехали туда, были объединены одной идеей. А у нас есть одна идея?

- Це історичний процес, це речі, які розвиваються, змінюються.

- Кто должен сделать шаг навстречу?

- Всі. Всі повинні робити ці кроки назустріч.

- Как, на Ваш взгляд, этот процесс идет нормально?

- Процес не іде нормально. Він міг би йти якісніше, швидше, глибше. Заважає, передовсім, недопрацювання певні зі сторони центральної влади. Ось я почув тут одну дівчинку. Вона дуже схожа на Ніну Матвієнко. Дитина така талановита. 2 дні тому приїхала зі Львову. Там вийшла в фінал фестивалю "Сурми звитяги". Дуже задоволена прийомом. В мене питання - чому інші діти з Луганщини не брали в цьому фестивалі участі? Дивиться - двоє сиріт з Луганську поступили до Львівської Політехніки. Останнього разу до Львова поступали діти з Луганщини в 1997 році. Чому? Чому цього не було вчора?

- А из Львова в луганские вузы поступают дети?

- Як я говорю про позитив, ви одразу сперечаєтесь зі мною!

- Нет, я только хочу понять - это дожен быть взаимный процесс обогащения? В Луганске есть известные научные школы, хорошие специалисты, многие из них - мирового уровня. Вас не беспокоит, что львовяне сюда не едут учиться?

- Ні, мене це абсолютно не непокоїть. Мабуть, вони не заінтересовані в цьому.

- То есть, Вы воспринимаете задачу Львова как культуртрегерство, как миссию нас цивилизовать. Значит, коммунистический патернализм Вы хотите заменить западным патернализмом?

- Я хотів допомогти сиротам, я їм допоміг. Якщо хтось побажає вчинити так в зворотному шляху, то це теж нормально. Я звертався у Львові з призовом, але чомусь Луганськ не викликає такого інтересу у львів’ян. Чомусь. В кого є щось те, а є щось інше. Є щось помаранчеве, а щось - біло-блакитне. Коли я тут бачу студентів, котрі пікетують адміністрацію з вимогами повернути їм пільги, я не розумію, чому молоді здорові люди вимагають допомоги! Коли десь щось не так, пікетують адміністрацію. Це не адресні звернення людей. Якщо у людей проблеми з ринком в Северодонецьку, то вони повинні там пікетувати. Відзивати міського голову, наприклад. Якщо в маленькому місті в Львівській області щось не так, вони ніколи не поїдуть пікетувати до Львова. Никогда. Ни-ког-да! Ви можете сміятися скільки завгодно!

- Я смеюсь потому, что Вы даже на русский перешли, так Вас задевает эта тема.

- Ми розмовляємо по-різному з вами, в двух площинах. Я кажу, що ми повинні вирішувати проблеми, а ви намагаєтесь мені довести, що ми їх ніколи не вирішимо.

- Ну да, я разрушитель, а Вы - созидатель. Но Вы не назвали ничего, что убеждало бы в том, что противоречия можно преодолеть, что Вы знаете, как, что Вы предлагаете конкретные, необидные для самолюбия сторон, шаги.

- Не можна переконати людину, якщо вона не хоче. Якщо б я переконав вас, то ви би переконали читачів.

- Я Вам обещаю, что ни одного Вашего слова не изменю в интервью. Пожалуйста, не воспринимайте вопросы как упреки. У меня такая работа - задавать неудобные вопросы. Я только хочу максимально полно и точно понять Вашу точку зрения.

- Пам’ятаєте, як ми на День незалежності зробили спільне богослужіння. Ви в мене питали - а чому так, а чому не всі конфесії? Мені було прикро, але ж хотів краще, хотів усіх примирити. А тут такі питання. Але ми планували робити 15 хвилин, а вже пішла друга година. Що ж, з вами цікаво працювати.

- Спасибо.

- Ось буде 26-го День голодомору. Я планую знов провести спільне богослужіння, тому що від цього постраждали люди усіх конфесій. Проведемо спільне екуменічне богослужіння і біля пам’ятного Хреста Голодомору. На Львівщині, до речі, було страшне міжконфесійне протистояння у 90-ті роки. Але, дякувати Богові, це у минулому. І це добре.

- Но ведь Церковь у нас отделена от государства. Возможно, у исполняющего обязанности губернатора есть и другие, не менее важные задачи, чем организация совместных богослужений?

- І це теж важливо. Влада відповідає за все. Коли в церквах Московського патріархату лежали в 2004 році стопки листівок за Януковича, то тоді ніхто не казав, що так не можна.

- А на западной Украине агитировали за Ющенко...

- На західній Україні слово "Ющенко" не вживалось в жодної церкви. В той самий час в східній Україні було багато листівок за Януковича саме в церквах МП.

- Зиновий Тадеевич, последний вопрос. Готовы ли Вы до выборов оставаться губернатором? Говорят, желающих немного.

- Я виконую свою роботу. Так, як я вмію. Це мій обов’язок. А загадувати нічого не буду.

Елена Привен.

Комментарии
Наташа | 23:11 22.11.2005

Браво Елена, отличные вопросы,а вот ответов то нет. Это и настораживает.К СОЖАЛЕНИЮ новая власть думает как нас сломвть,а надо дать нам рабочие места.Надо улучшить жилишные и бытовые условия жизни людей.Не надо кричать что Академия МВД должна быть только в Киеве.На все нужны деньги ДА ДА но о Луганщине забыли все.А как только услышали что есть человек и он создал что то лучше чем в Киеве то с ним расправились и очень жестоко.И эта участь ждет все вузы ЛУГАНЩИНЫ ЭТО ТОЛЬКО НАЧАЛО РАЗВАЛА.Добиваются того чтобы ученые в кавычках были с запада а рабочая сила Луганщины их кормила в принципе мы их и так кормили,а теперь Польша за счет умов западной Украины хочет своим людям показать что они в европе стали жить лучше сбрасывая всякую дрянь Лвову.Но люди в Польше понимают это и умные спишат сделать денюжки, так как и Лвовчани скоро поймут куда их направляют.Если Гузар хочет чтото сделать доброе для Луганчан то пусть сделает что бы люди не мерзли вквартирах,чтоб как при комунизме у людей была горячая вода,чтоб пенсии хватало тем кто вкалывал хоть раз в год увидеть море и солнце,а не вкалывать на грузинскую мафию на рынках что бы заплатить отопление которого нет.А транспорт для людей сколько СТОИТ,а условия внем соответствуют деньгам???А слышал ли тов.Гузар за такую организацию как БЛАГОУСТРОЙСТВО города????Деревья падают на голову детей,родители боятся гулять на детских площадках сдетками,а писочницы при коммунистах полны желтого писка были.А мусорные ящики ААА.Он этого не видет и ре слышет он где живет???Вот что надо дать людям и они вам сами пойдут на встречу и не надо будет их заганять на западную Украину силой.Домбас это мир,это тепло людских сердец,это трудолюбивый свободный народ.Авы его уничтожаете,ОСТАНОВИТЕСЬ пока не поздно и подумайте про нас а не про деревни в которых родились ваши презеденты,или сделайте все деревни такими.СРЕДСТВА НА БЛАГОЕ ДЕЛО АМЕРИКА НЕ ДАЕТ.А на конфликт в крыму пожалуйста я имею в веду НАТО.Нам не нужна европа,нам ненужно НАТО нам нужен патриот который бы воистину любил не делил Украину.И сделал ее маленьким раем,но с большой буквы.А вот еще вопрос ГУЗАРУ как думает он нужны ли впоселках г.типа,в городах рн.центрас ЛУГАНЩИНЫ и в самом ЛУГАНСКЕ освещение?

Колосов, Луганск | 01:11 23.11.2005 tn@lep.lg.ua

Бедная Наташа! Жалко мне Вас, многих, - из коммунистического Луганского заповедника. Все, о чем Вы написали - результат работы Ваших "героев" гг. Тихонова, Ефремова и др. Они ОЧЕНЬ заботились о Вас все эти годы. Вся Ваша информация неточна!. Никакой расправы не будет ни над какими ректорами наших вузов- ни над Голубенко, ни над Курило. А Дидоренко незаконно обирал учащихся, а ранее "крышевал" Доброслава... И г-жа Ткаченко год назад рьяно ударилась в выборы за дважды судимого, нарушив этим уголовное законодательство. Все Ваши доводы объясняются одним - рабской психологией. Как было всегда "За блок коммунистов и беспартийных", так и осталось - "За начальников". Да жизнь все равно пойдет вперед и очередные выборы в марте обратятся для Вас всего-лишь новым актом драмы и разочарований.Я думаю, Вам мил Путин - а демократия Вам не нужна. Пусть бандит - да свой. С сожалением.

Подписаться на луганские новости

В РПЦ объявили убийство мирных украинцев - священной войной. В УПЦ прокомментировали
В Луганске будут отбирать пустующее жилье
Россия массово отправит в Донбасс насильников
Как беженцам ВПЛ получить государственную помощь
НБУ хотят запретить наличные платежи украинцам
Луганск: Жизнь в «России»
Убить всех, - экс-президент РФ
Украина вышла на Евро 2024
Зеленский неожиданно уволил экс-главу Луганщины
В Украине все таки создадут электронный военный билет